Степан Федорович і Любов Тимофіївна разом вже 54 роки, з яких 43 прожили на Оболоні. Вони починали своє життя з двох валіз, але разом побудували не лише будинок, а й міцну родину, виростивши двоє дітей, маючи трьох онуків та правнучку. Історія їхнього кохання почалася в 1970 році, коли на Хрещатику, біля магазину «Перлина», Степан Федорович зустрів свою половину на все життя.
Все почалося з простого морозива, яке Любов Тимофіївна смакувала, прогулюючись вулицею. Перші знайомства, перші побачення, трохи розлуки — життя не було без випробувань. Але любов завжди знаходить шлях. У лютому, після невеликої сварки, Любов зробила перший крок — написала Степану листа з привітанням до свята. І це стало початком нової етапу їхнього кохання.
Вже через рік, у вересні 1971-го, вони одружилися на Подолі. Відтоді їхнє життя стало невід’ємною частиною один одного. Вони пережили всі труднощі разом, створили затишний дім, посадили чудовий сад, і завжди підтримували один одного.
Їхня пісня — «Ніч яка місячна» — стала не просто мелодією, а справжнім гімном їхнього кохання. Для них важливіше за все було те, що вони завжди були разом, навіть коли технології і час змінювались.
Це і є справжня любов — та, що не потребує слів, а лише поглядів, дій і вірності